Володимир Клєпіков, д. т. н., професор, президент Української Асоціації інженерів-електриків, головний редактор журналу “ЕЛЕКТРОінформ” З ДУМАМИ ПРО МАЙБУТНЄ

     Минуло три роки від часу заснування Української асоціації інженерів-електриків. Рішення про її створення прийнято учасниками щорічної міжнародної науково-технічної конференції “Проблеми автоматизованого електропривода. Теорія і практика” - і не тільки електроприводниками, але й представниками інших спеціальностей. Чому саме Асоціація інженерів-електриків? По-перше, електропривод, як відомо, - система, що інтегрує в собі практично у всі електротехнічні напрямки. По-друге, створенням Асоціації учасники сподівалися розпочати інтеграційні процеси в колах фахівців електротехніки, щоби у перспективі в Україні функціонувала громадська науково-технічна організація на зразок IEEE у США і VED у Німеччині, SEP у Польщі і т. п. Це могутні організації, що відіграють важливу роль у науково-технічному прогресі в сфері електротехніки, електроенергетики, електроніки й інформатики своїх і не тільки своїх країн. Оскільки Харків є визнаним центром електротехнічної галузі України, штаб-квартиру УАІЕ вирішено розмістити саме тут, а точніше - у Харківському політехнічному університеті, що має багаті наукові та методичні традиції організації вищої електротехнічної освіти.
     На це рішення одразу відгукнулась електротехнічна громадськість України, й невдовзі у 16-ти містах: Харкові, Львові, Донецьку, Дніпропетровську, Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, Дніпродзержинську, Алчевську, Кременчуці, Сумах, Кіровограді, Вінниці, Севастополі, Івано-Франківську, - відбулися установчі збори, присвячені створенню регіональних відділень. На сьогодні вже зареєстровані та функціонують відділення в Донецьку, Львові, Одесі, Запорожжі, Кривому Розі, Кіровограді, Дніпродзержинську, Харкові. Завершується оформлення регіональних відділень у Києві, Алчевську, Дніпропетровську та Івано-Франківську.
     Активність і оперативність реагування фахівців продемонстрували велику зацікавленість наукових, навчальних, проектних та промислових організацій у створенні Асоціації. У Донецьку і Харкові, наприклад, засновниками стали начальники управлінь промисловості облдержадміністрацій, директори, головні інженери, висококваліфіковані спеціалісти багатьох підприємств, вчені НДІ, вузів, ректори ряду провідних навчальних закладів. Так, М. Ф. Бондаренко - ректор Харківського університету радіоелектроніки, С. Ф. Артюх - ректор Української інженерно-педагогічної академії, І. В. Жежеленко - ректор Приазовського технічного університету, - очолили секції регіональних відділень з інформатики та електроенергетики. Головою Львівського відділення асоціації став д. т. .н. О. Ю. Лозинський, Донецького - М. В. Горбачов, начальник пусконалагоджувального управління, Одеського - д. т .н. О. А. Андрющенко, Криворізького - д. т. н. Д. І. Родькін, Дніпродзержинського - д. т. н. О. В. Садовой.
     В процесі створення регіональних відділень виявилось прагнення різних фахівців до інтеграції. Так, у Харкові були створені секції: електроенергетики (голова - професор С. Ф. Артюх); промислової та медичної електроніки (голова - професор Е. І Сокіл); систем керування (голова - генеральний директор АТ “Хартрон” Я. Е. Айзенберг); інформатики (голова - професор М. Ф. Бондаренко); контролю якості і діагностики (голова - професор В. П. Себко); електромагнітної сумісності в електротехніці, техніки високих напруг, сильних електричних і магнітних полів (голова - директор НІПІ “Блискавка” В. І. Кравченко); нетрадиційних джерел енергії (голова - професор С. М. Космачов); електроізоляційної і кабельної техніки (голова - професор А. Г. Гурін).
     Вже перші кроки діяльності регіональних відділень показали, що кожне з них має свою регіональну специфіку. Наприклад, у Донецьку - це участь Асоціації в модернізації металургійних виробництв, у Харкові - створення фонду інноваційних проектів з енергоощадності та нетрадиційних джерел енергії, розробка сучасних систем керування на основі нейронних мереж, генетичних алгоритмів і фаззі-логіки, в Одесі - широке залучення в Асоціацію молодих вчених і студентів, у Львові - вирішення важливих прикладних завдань промисловості регіону.
     Становлення Асоціації було б неможливим без серйозної організаційної та моральної підтримки Почесного Голови Асоціації, віце-президента Національної академії Наук України - А. К. Шидловського й очолюваного ним Інституту електродинаміки НАН України, члена-кореспондента НАН України А. В. Кириленка - заступника директора Інституту електродинаміки НАН України, академіка Г. Г. Пивняка - ректора Національної гірничої академії (Дніпропетровськ).
Перші роки становлення незалежної України охарактеризувалися різким спадом промислового виробництва, що, у свою чергу, спричинило майже повсюдне скорочення госпдоговорів із промисловістю на науково-технічні розробки. В цій ситуації було дуже важливо не допустити руйнування наукових шкіл, інформаційного простору, активної творчої діяльності, традиційних зв'язків між вченими-електротехніками. Важливу роль у цьому відіграли щорічні наукові конференції із проблем автоматизованого електропривода, діагностики, перетворювальної техніки, які проводяться з 1993 р. (від 1998 р. - з ініціативи Асоціації).
     Спілкування вчених і практиків на цих конференціях дало імпульс до нових творчих пошуків. Спад практичних розробок для промисловості компенсувався різким сплеском творчої думки в галузі теоретичних досліджень. У ці роки досягнуто серйозних успіхів у сфері синтезу електромеханічних систем із заданими показниками регулювання, у т. ч. систем з негативним в’язким тертям; на основі методів ланцюгових дробів розвинуто теорію спостережних пристроїв в електроприводах; удосконалюється теорія управління асинхронними двигунами за вектором поля; розробляються алгоритми автоматизованої ідентифікації параметрів електроприводів. Особливо слід відзначити теоретичні розробки систем управління електроприводами на основі методів нейронних мереж, генетичних алгоритмів і фаззі-логіки.
Заслугою Асоціації є і те, що організовані нею конференції набули міжнародного характеру. Участь в них вчених і практиків із Грузії, Казахстану, Киргизії, Китаю, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Німеччини, Росії, України, ряду країн Близького Сходу дозволяє зберігати і примножувати корисні науково-технічні зв'язки і не тільки обмінюватися науковими досягненнями, але й вирішувати питання практичного співробітництва вчених різних країн.
     Є чимало прикладів того, як у безпосередньому спілкуванні учасників вирішувалися питання з укладання госпдоговорів, спільної наукової праці, допомоги в підготовці кадрів, обміну науковою та методичною літературою. Завдяки таким контактам 5-й номер за 1999 р. російського журналу “Электротехника” був повністю присвячений науковим досягненням українських вчених-електротехніків. Науковці Харківського політехнічного і Магдебурзького університетів підготовили проект досліджень електроприводів машин і механізмів із проковзуванням і розробок систем управління ними за допомогою методів фаззі-логіки, фінансований Спілкою німецьких промисловців.
     Традиційно конференції заслуховують заплановані до захисту в найближчі 1,5-2 роки докторські й кандидатські дисертації. Приємно відзначити, що тільки в області електроприводу на конференціях пройшли апробацію 10 докторських і понад 50 кандидатських дисертацій, які згодом були успішно захищені.
     Пожвавлення промислового виробництва в Україні, яке спостерігається останніми роками, створює нові можливості для активізації роботи Асоціації при вирішенні її основних завдань:

     Одним з основних шляхів цієї діяльності є максимальне сприяння впровадженню в практику результатів теоретичних досягнень попередніх років. У вирішенні цього завдання всіляко сприятиме регулярне друковане видання Асоціації - журнал “ЕЛЕКТРОінформ”.
     Як бачимо, поле діяльності для регіональних відділень Асоціації широке. І в зв'язку з цим я згадую бесіду з одним із керівників Асоціації дипломованих інженерів-електриків Німеччини (VED), до якої входять 37 тисяч індивідуальних членів, практично всі електротехнічні промислові підприємства країни. Ця Асоціація має регіональні відділення в усіх землях Німеччини, при ній функціонує інститут сертифікації електротехнічної продукції, велика кількість спеціальних журналів з різних електротехнічних напрямків й інформатики. Асоціація регулярно організовує велику кількість конференцій, семінарів, симпозіумів, учасники яких мають змогу обмінюватися інформацією про новітні досягнення в тій чи іншій галузі, визначає перспективні напрямки розробок. Саме ця Асоціація як незалежна громадська організація контролює на виробництві стан охорони праці з електробезпеки, проводить незалежну експертизу технічних проектів і бере участь у розробці урядових програм. Коли я запитав доктора К. Рустеберга: “Як Вам вдалося домогтися такої могутності?”, - він, посміхаючись, запитав: “А в якому році була створена Ваша Асоціація ?”. Я відповів: “У 98-му”. На що він відповів: “От бачите, ми раніше - у 93-му, тільки 1893-му. У Вас ще все попереду!”.
     Пішов лише 4-й рік роботи нашої Асоціації. Але її перші кроки дають підстави сподіватися й вірити, що в неї справді ще все попереду!
     Бажаю членам Асоціації, читачам журналу “ЕЛЕКТРОінформ” у Новому 2002 році щастя, здоров'я, творчих успіхів і оптимістичного настрою!